
Чому ми піддаємо наші обігрівачі стандарту IP66 „камері тортур“
Будемо чесними: ванні кімнати – це справжній кошмар для електроніки. Там є густий пар, прямі бризки води, а також сильні коливання температури, які можуть знищити будь-який пристрій.
Ми виробляємо наші інфрачервоні лампи відповідно до стандарту IP66. Але рейтинг у технічних характеристиках насправді нічого не означає у реальних умовах. Саме тому ми піддаємо кожну партію продукції тестам на стійкість до вологи та тепла. Ми хочемо переконатися, що упаковка залишатиметься надійною навіть через довгий час після встановлення пристрою.
Проблема „дихання“
Стандарт IP66 добре захищає пристрій від пилу та потужних струменів води. Але фізика – це складна справа. Коли активується елемент інфрачервоного випромінювання, він швидко нагрівається. Корпус пристрою розширюється. А коли елемент вимикається, корпус знову скорочується. Це схоже на процес „дихання“ пристрою.
Це постійне розширення та скорочення може спричинити проникнення вологи через крихітні щілини в упаковці чи там, де входять кабелі. Це повільне протікання, але воно може бути смертельним. Якщо волога потрапить на високовольтні контакти… Проблема вже не уникнути – може статися коротке замикання.
Щоб запобігти цьому, ми піддаємо наші пристрої впливу високої вологості та постійно вмикаємо та вимикаємо їх. Фактично ми моделюємо умови років експлуатації в ванній кімнаті протягом кількох тижнів. Якщо є слабке місце, ми знаходимо його тут, а не у вашому домі.
Це не лише про воду
Пара також є серйозною проблемою – вона містить іони, які руйнують метал. Ми приділяємо багато часу перевірці на предмет окислення на поверхні рефлекторів та переконанню в тому, що ізоляція кабелів не пошкоджується під впливом постійної вологи. Якщо покриття елемента нагріву починає відшаровуватися чи контакти іржавіють, тепло не може виводитися. Ви тоді платите за тепло, якого насправді не отримуєте.
Пошук правильного балансу
Тут все стає трохи складніше. Можна подумати: „Просто зробіть упаковку ще більш герметичною!“ Але якщо ми зробимо корпус абсолютно герметичним, тепло не зможе вийти назовні. Воно залишиться всередині, і елемент нагріву швидко згорить.
Це своєрідна гра на балансі – потрібно знайти такий рівень герметичності, який би запобігав проникненню пари, але водночас дозволяв пристрою „дихати“ та виводити тепло. Це вимагає багатьох коректувань, але це єдиний спосіб гарантувати довговічність пристрою.